Миска, що наповнила серце

9 жовтня на філологічному факультеті провели фестиваль «Інформаційна миска». Цей день я чекала з нетерпінням ще з початку семестру. Для студентів нашого факультету – це подія, яка об’єднує всіх –  від першокурсників до викладачів. Дорогою, до бази в Оріховицю, в автобусах вже лунала музика та співи. Я обожнюю, коли усі забувають про свої справи та проблеми і просто відпочивають душею та тілом. Ми мали безліч конкрусів, в яких брали участь усі без виключення. У цьому й сенс “Інформаційної миски” – кожен стає частиною команди, навіть якщо не планував. Там було усе – від творчих виступів до спортивних естафет. Конкурс на розведення багаття, на краще медійне гасло та презентацію команди, “Оперативний стрибок”, “Влучний кидок “, “Залізна леді”, конкурс страви та крайній на найчуттєвіший лист польової пошти. Було шумно, весело і щиро.

Люблю наших журналістів за те, що будь-яке змагання перетворюється на міні-шоу. Кожна команда мала власну назву. Ідеї вражали своєю оригінальністю: «Бурундучки в медіа» (1 курс), «Журналюги» (2 курс та гості зі Львова), «Миска хліба 2.0» (3 курс і магістри), «Марина і компанія» (4 курс), «Філоложки і Янош» (команда філологів і гості з Чернівців). Мені вже вдруге випала честь представляти команду в конкурсі “Сталева леді”, і знову я отримала перемогу. Так як минулого року я вже перемогла в цьому конкурсі, у моєї команди не було сумнівів :”Настя йде на сталеву леді”. Звісно я хвилювалась, адже ніколи не можна недооціювати свого суперника. Проте, я мала бажання виграти, величезну підтримку моєї команди та відповідальність перед ними. Хоча, як виявилось, цього року я не побачила когось, хто виклакав у мене страх, як минулого Аліна Глуханич – першокурсниця відділення журналістики. Тому побачивши своїх суперниць я була майже впенена , що перемога у мене. І сталося, так як і гадалося. З інфомиски я поїхала з ще одною грамотою “За сильні руки в журналістиці”.

В кулінарному конкурсі ми вирішили трішки відійти від класичного бограчу і приготували варіацію на “Том ям”. Це було неймовірно смачно, так як гострі страви я не люблю, а морепродукти навпаки – обожнюю. Страва містила креветки, кальмара та лосось.

Варили на рибному бульйоні з соусом для том яму. Почастувавши наших викладачів, отримали купу хороших коментарів щодо нащої страви. Проте на цьому смаколики не закінчилися і ми зварили компот з яблук, груш і апельсинів.  На закінчення цього заходу усі команди отримали грамоти та нагороди. Ніхто не поспішав розходитись – навпаки, хотілося, щоб цей день не закінчувався. Бо саме в такі моменти розумієш, що журналістика – це не лише тексти й новини, це люди. Команда. Підтримка. “Інформаційна миска” – це не просто традиція. Це нагадування, що студентство – часи, які не повернеш і потрібно цінувати кожен момент перебування тут.

Залишити відповідь