Миска, що наповнила серце 2

“Інформаційна миска”: день, який об’єднує

9 жовтня на філологічному факультеті УжНУ відбувся щорічний фестиваль «Інформаційна миска» — подія, яка давно вже перестала бути просто традицією. Для студентів-журналістів це своєрідний ритуал єдності, день, коли зникають курсові і дедлайни. Замість них з’являються командний дух, багаття, польова пошта й аромати щойно звареної страви.

Дорогою, до бази в Оріховицю, в автобусах вже лунала музика та співи. Проводили безліч конкрусів, в яких брали участь усі без виключення. У цьому й сенс “Інформаційної миски” – кожен стає частиною команди, навіть якщо не планував.

Там, де кожен — частина команди

Конкурси почалися з моменту прибуття. Кожна команда — з власною назвою, слоганом і прапором. Цьогоріч  було п’ять:

  • «Бурундучки в медіа» — команда першокурсників, які вперше ступили на інфомискову землю;
  • «Журналюги» — другий курс та гості зі Львова, гучні й артистичні;
  • «Миска хліба 2.0» — третій курс та магістри, ті, хто вже все бачив, але завжди дивують;
  • «Марина і компанія» — четвертокурсники, які готуються до випуску, але поки ще тут;
  • «Філоложки і Янош» — збірна філологів та гостей із Чернівців.

Кожна команда демонструвала не лише спортивну підготовку чи кулінарний хист, а й винахідливість, відчуття гумору й дух єдності. Серед конкурсів: «Оперативний стрибок», «Залізна леді», «Влучний кидок», змагання з розпалювання багаття, конкурс страв, а наприкінці — найчуттєвіший лист польової пошти, який змусив задуматися навіть найемоційно стриманіших.

“Залізна леді”: друге золото Насті

У конкурсі сили й витримки — «Залізна леді» — вже другий рік поспіль перемагає студентка-журналістка Анастасія. Торік вона здивувала всіх, виборовши перемогу у важкій боротьбі з першокурсницею Аліною Глуханич. Цьогоріч суперниці не виглядали загрозливо, але хвилювання нікуди не зникло.

«Настя йде на “Залізну леді” — у цьому не було сумнівів», — кажуть її одногрупники. Вона мала підтримку, досвід і мотивацію. І знову — перемога. Ще одна грамота у скарбничку, ще один привід пишатися. «Сильні руки в журналістиці» — так звучить напис на відзнаці. І це не перебільшення.

Там, де народжується смак команди

У кулінарному змаганні кожна команда намагалась здивувати журі. Хтось варив традиційний бограч, а команда четвертокурсиків  пішла іншим шляхом — варіація на тему «Том Ям», адаптована під польові умови. Креветки, кальмари, лосось — усе на основі рибного бульйону з соусом, привезеним спеціально для цієї події. Гостроти уникнули — замість цього дали витонченість і смак моря.

Десерт — компот із яблук, груш і апельсинів — доповнив трапезу і подарував приємний фінал польовому обіду. Викладачі, які дегустували страви, не приховували задоволення. Смак — на рівні, подача — з душею.

Це не просто захід — це пам’ять

Коли сонце схилялося за горизонт, а багаття вже пригасали, ніхто не поспішав розходитись. Навпаки — хотілося затримати час. Бо такі миті — не про конкурси і грамоти. Вони про команду, довіру, спільні жарти, історії і спогади.

Журналістика — це не лише тексти, новини й дедлайни. Це люди. Це ті, хто разом співає в автобусі, розпалює багаття і вірить, що найкраще ще попереду.

«Інформаційна миска» — це нагадування, що студентські роки не повторити. І саме тому їх потрібно прожити на повну.

Залишити відповідь